Пз гов – Регіональна філія «ПІВДЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ»

Приміські тарифи

Приміські тарифи

Таблиця вартості проїзду пасажирів у приміському сполученні по регіональній філії "Південна залізниця"

Відстань Харківcька та Куп'янська
дирекції (Харківська обл.)
Полтавська дирекція (Сумська,
Полтавська, Чернігівська обл.)
Сумська дирекція
(Сумська та Полтавська обл.)
з 01.06.16 з 20.04.19
1-5 3,50 8,00
6-10 4,47 10,50
11-20 4,95 11,00
21-30 5,77 13,00
31-40 6,15 14,00
41-50 6,48 15,00
51-60 7,05 16,00
61-70 7,70 17,00
71-80 8,45 19,00
81-90 9,00 20,00
91-100 9,60 22,00
101-110 10,25 23,50
111-120 10,88 25,00
121-130 11,86 27,00
131-140 12,50 28,00
141-150 12,80 29,00
151-160 13,45 31,00
161-170 14,10 32,00
171-180 14,60 33,00
181-190 15,28 34,00
191-200 15,70 36,00
201-250 16,70 38,50
251-300 17,30 38,50
301-350
18,45

 

www.pz.gov.ua

Регіональна філія "ПІВДЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ"

Регіональна філія "ПІВДЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ" Безвізовий діалог Україна-ЄС:
  • Це відображення реальної волі та бажання наблизити Україну до Європи, її цінностей та наглядно показати нашим громадянам, чого ми прагнемо для нашої держави.
  • Це результат злагодженої роботи Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів та причетних ЦОВВ.
  • Це безпека документів - найвищий рівень захисту паспортів, безпека на кордоні та протидія нелегальній міграції, захист прав людини, захист персональних даних, громадських порядок, тобто боротьба з основними загрозами благополуччю будь-якої країни: корупцією, незаконним обігом наркотиків, тероризмом, торгівлею людьми тощо.
  • Це всеохоплююча реформа міграційно-правової та безпекової політичної системи України.
  • Найбільш помітні результати:
    • вдосконалення управління кордонами — впроваджено європейську модель Інтегрованого управління кордонами;
    • видача біометричних паспортів - визнані як такі, що мають найвищий рівень захисту, та біометричних ID-карток, що згодом замінять національні паспорти;
    • безпека документів - більшість пунктів пропуску через Державний кордон обладнано устаткуванням для зчитування біометричних паспортів та під'єднано до баз даних Інтерполу;
    • захист персональних даних - створення абсолютно нової системи, яка уможливила співпрацю з Європолом та Євроюстом, та, незважаючи на свою молодість існування, отримала дуже високу оцінку експертів ЄС;
    • реформа правоохоронних органів, яка досі триває. Однак, вже сьогодні ми бачимо результати роботи Нової Національної поліції;
    • створення ефективного інструменту боротьби з корупцією, який вже демонструє реальну роботу, -Національне антикорупційне бюро, Національне агентство з питань запобігання корупції, Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Запровадження унікальної системи електронного декларування доходів держслужбовців як антикорупційного механізму.
  • Насправді перелік змін набагато ширший і часто виходить за рамки лише визначених європейцями критеріїв. Оскільки в процесі реформування, окрім того, що ми дослухались до рекомендацій експертів ЄС, ми усували недоліки, які виявляли в процесі роботи.
  • Ключові елементи безвізових поїздок громадян України до ЄС:
    34 європейських безвізових країн - це 26 держав-членів ЄС (за винятком Великобританії та Ірландії). 4 держав-асоційованих учасниць Шенгенської угоди: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія та 4 держав, де діє візове законодавство ЄС: Андорра, Сан-Марино, Ватикан, Монако.
    1. Безвіз поширюється лише на власників біометричних! паспортів.
    2. Передбачає короткотермінове! перебування в 34 європейських країнах до 90 днів протягом 180 днів.
      При перетині кордону слід мати при собі документи, які підтверджують: мету_поїздки._наявність_місця проживання/бронювання готелю, достатніх фінансових засобів (не менше 50 євро на добу). зворотний квиток, поліс медстрахування.
    3.  На триваліший час перебування в ЄС - необхідно оформити візу.
    4. Безвіз не означає права на оформлення дозволів на проживання, працевлаштування або навчання в ЄС.
    5.  Порушення терміну перебування в ЄС тягне за собою подальшу заборону в'їзду.

www.pz.gov.ua

Регіональна філія "ПІВДЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ"

№ поїзду Прямування Дні курсування Термін резервування
019Й Москва-Харків щодня 45 днів
б/п Москва-Суми щоденно 45 днів
б/п Москва-Кременчук щоденно 45 днів
020О Харків-Москва щоденно 45 днів
053А Санкт-Петербург-Харків по парних 45 днів
063Л Харків-Львів щоденно 45 днів
063О/064К Харків-Київ щоденно 45 днів
064О Львів-Харків щоденно 45 днів
081О Харків-Новоолексіївка щоденно 45 днів
082П Новоолексіївка-Харків щодня 45 днів
Новоолексіївка-Кременчук січень.квітень, травень, листопад, грудень-по непарних : Лютий,березень,травень,вересень, жовтень - по 09/12 - по парних 45 днів
Новоолексіївка-Полтава січень.квітень, травень, листопад, грудень-по парних : Лютий,березень,травень,вересень, жовтень - по 09/12 - по непарних 45 днів
088Ш Ковель-Новоолексыъвка з 13/12 по 27/10 по непарних (при сумыжних числах:29,3) 45 днів
091О Харків-Кременчук щодня 45 днів
092П Кременчук-Бердянськ з 04/06 по 18.09 - по парних 45 днів
Полтава-Новоолексіївка лютий, березень, жовтень- по парних; січень, квітень, травень, листопад,грудень по 09/12.17 по непарних 45 днів
Кременчук-Новоолексіївка лютий, березень, жовтень- по непарних; січень, квітень, травень, листопад,грудень по 08/12.17 по парних 45 днів
Кременчук-Москва щодня 45 днів
Кременчук-Харків щодня 45 днів
100Б Мінськ-Новоолексіївка щодня з 01/06.17 по 21/09.17 45 днів
100Д Запоріжжя-Мінськ з 13/12 по 31 / 05- по непарних ; с 25 / 09 по 09 / 12- по непарних 45 днів
100П Новоолексіївка-Мінськ щодня з 02/06 по22/09 45 днів
100Ф Мінськ-Запоріжжя з 11/12 по 29 / 05 та с 23/09 по 09/12-по непарних 45 днів
111О/112Л Харків-Львів по парним 45 днів
113О Харків-Ужгород по непарних 45 днів
114Ш Ужгород-Харків по парних 45 днів
115л
Івано-Франківськ-Харків по парних - по 11/12 45 днів
115О Харків-Чернівці по парних 45 днів
116Л Чернівці-Харків по непарних крім 1/1;1/2;1/4;1/6;1/8;1/9;1/11 45 днів
117Д Харків-Суми щодня 45 днів
118О Суми-Москва щодня 45 днів
Суми-Бердянськ з 04/06 по 20/09 -по парних
45 днів
Суми-Одеса з 03/06 по 19/09 - по непарних 45 днів
Суми-Харків щодня 45 днів
Суми-Херсон с- по непарних 45 днів
127Л /128Д Харків-Бахмут щодня 15 днів
131О /132Л Харків-Львів по непарних 45 днів
143П Харків-Санкт-Петербург по непарних - крім 31 45 днів
196Д Маріуполь-Бахмут по парних, по 28/10 30 днів
196О Бахмут-Маріуполь по непарних, крім 01/08, 01/09 30 днів
225П Харків-Ужгород (додатковий) з 01/01 по 17/01 - по непарних 45 днів
225Ш Ужгород-Харків (додатковий) з 02/01 по 18/01 - по парних 45 днів
235л Ужгород-Харків (додатковий) 11,14,18,21,24,27,29/12; 02,5,8,11/01 45 днів
235О Харків-Ужгород (додатковий) 13,16,20,23,26,29/12 та 02,05,08,11/01 45 днів
245Л Ужгород-Харків (додатковий) 3,6,9,12 / 01 45 днів
245О Харків-Ужгород (додатковий) 1,4,7,10 / 01 45 днів
249О Харків-Новоолексіївка з 04/06 по 30/08 -по парних і 1/08 45 днів
250Д Новоолексіївка-Харків з 05/06 по 31/08 - по непарних і 2/08 45 днів
259О Харків-Генічеськ з 03/06 по 19/09 - по непарних, крім 1/08 і 1/09 45 днів
260П Генічеськ-Харків з 04/06 по 20/09 -по парних і 1/08; 1/09, крім 2/8 і 2/09 45 днів
261О Харків-Бердянськ з 04/06 по 20/09 -по парних 45 днів
Харків-Бердянськ по парних, з 04/06 по 20/09 45 днів
262П Бердянськ-Харків (Кременчук) по непарних, крім31 по 19/09 45 днів
Бердянськ-Харків з 05/06 по 21/09 - по непарних, крім 1/08 і 1/09 45 днів
Бердянськ-Харків (Суми) по непарних, крім 01/08 та 01/09 по 21/09 45 днів
265О Харків-Херсон по непарних крім 31, по 05/09 45 днів
265Ш Херсон-Харків по парних, по 20/09 45 днів
271О Харків-Одеса з 03/06 по 19/09 - по непарних, крім 31/07 та 31/08 45 днів
Харків-Одеса по непарних крім 31, по 19/09 45 днів
272Ш Одеса-Харків (Суми) по парних, по 20/09 45 днів
Одеса-Харків з 04/06 по 20/09 -по парних 45 днів
327О/327К Суми-Зернове по вт, пт,нд. 45 днів
329О/330К Суми-Шостка по пн,ср,чт,сб. 45 днів
375О/375Ш Харків-Херсон щодня 45 днів
378О/375Ш Харків-Херсон щоденно 45 днів
409О/410Д Харків- Лисичанськ щодня 10 днів
Харків-Лисичанськ щоденно 10 днів
427О/427К Суми-Зернове по вівторках, п'ятницях, неділях 45 днів
609Л/610П Харків- Лисичанськ щодня 45 днів
609О/610П Харків-Лисичанськ щоденно 10 днів
669О/670К Кременчук-Бахмач щодня по 30/05; з 31/05 щоденно, крім вівторка та четверга 45 днів
719К/720К Харків-Вінниця щоденно, крім вівторка по 28/07 30 днів
719П Харків-Київ з 29/07 щоденно, крім середи 30 днів
720П Київ-Харків з 29/07 щоденно, крім вівторка 30 днів
721О/722К Харків-Київ щоденно 30 днів
Харків-Київ щодня 30 днів
723О/724К Харків-Київ щодня 30 днів
Харків-Київ щоденно 30 днів
725О/726К Харків-Київ щоденно 30 днів
Харків-Київ щодня (726К-25/05 скасовано) 30 днів
727О/728К Харків-Київ 11,16,18,23,29,30/12 та 02,06,09/01 30 днів
729О/730О Харків-Генічеськ з 15/06 по 31/08 щоденно 45 днів
760О/760Ш Кременчук-Бахмач щоденно, крім вт.,та 01.01.17 45 днів
774О/781О Кременчук-Полтава-Київ щодня, крім вівторка та 25,26 / 05 45 днів
775П/776П Харків-Київ щоденно 45 днів
Харків-Київ щодня 45 днів
787П Харків-Константинівка по чт,пт,нд. 30 днів
788Д Константинівка-Харків по пн,пт,сб. 30 днів
791К/792К Кременчук-Київ щоденно 45 днів
793О/794Ш Харків-Т.Шевченка щодня 45 днів
793П Харків-Т.Шевченко з 12/12 по 26/10 по парних(при суміжних числах:28.2) 45 днів
795О/796П Харків-Дніпропетровськ щодня 45 днів
797Д/798О Суми-Харків щодня 45 днів
819Д/820Д Харків-Запоріжжя щодня, крім вівторка 10 днів

www.pz.gov.ua

Регіональна філія "ПІВДЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ"


Основні завдання та функції cлужби

      1. Основними завданнями cлужби є:

1.1. Реалізація основних напрямків політики Товариства з питань управління майном Філії.

1.2. Здійснення контролю за ефективністю використання і збереження закріпленого за Філією майна та земельних ділянок.

1.3. Організація та координація діяльності підрозділів Філії щодо питань ефективного використання майна та земельних ресурсів.

1.4. Координація та участь у діяльності підрозділів Філії з питань передачі майна в оренду, управління, заставу, спільну діяльність та інших способів розпорядження майном.

1.5. Впровадження єдиної політики щодо організації обліку та управління майновими і земельними ресурсами Філії.

1.6. Координація роботи підрозділів Філії щодо отримання правовстановлюючих документів на нерухоме майно та земельні ділянки.

1.7. Контроль за веденням підрозділами Філії автоматизованої системи обліку і управління майновими і земельними ресурсами (АСМК) та автоматизованої системи «Юридичні особи».

1.8 Організація та контроль за рекламною діяльністю у Філії.

      2. Служба виконує такі функції:

2.1. Організовує функціонування ефективної системи обліку та управління майновими та земельними ресурсами.

2.2. Здійснює аналіз поточних змін, які відбуваються в майновому комплексі Філії.

2.3. Узагальнює переліки майна, що пропонуються підрозділами Філії для передачі в оренду чи для іншого розпорядження.

2.4. Опрацьовує питання щодо доцільності набуття Філією права користування або оренди земельних ділянок, у т.ч. тих, що знаходяться під об’єктами нерухомого майна, які перебувають на балансі Філії.

2.5. Розглядає за участю причетних служб Філії пропозиції та матеріали щодо відчуження, списання чи іншого розпорядження майном, вилучення земельних ділянок із користування, опрацьовує та погоджує проекти рішень Філії з цих питань.

2.6. Інформує керівництво Філії про необхідність вжиття заходів для внесення змін до актів та інших документів, визнання їх такими, що втратили чинність, або скасування.

2.7. Подає керівництву Філії пропозиції щодо удосконалення обліку майнових та земельних ресурсів Філії.

2.8. Розробляє пріоритетні напрямки розвитку у сфері рекламної діяльності Філії.

      До складу служби входять відділи:

  • відділ майнових ресурсів
  • відділ орендних відносин
  • відділ земельних ресурсів
  • відділ з реклами і маркетингу допоміжних послуг
  • www.pz.gov.ua

    Регіональна філія "ПІВДЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ"

    
    Історія розвитку структурного підрозділу «Харківська автобаза» регіональної філії «Південна залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

    Згідно наказів Міністерства шляхів сполучення №А – 14029 від 20.11.1945р. та начальника Південної залізниці №215 від 13.04.1946р., з метою забезпечення транспортування вантажів та раціонального використання автотранспорту, що є в наявності на залізниці, було створено 3 вузлових автобази: у Харкові, Полтаві та Бєлгороді. У 1946 р. створені авторемонтні майстерні на станції Харків–Балашовський. У 1955р. створено цех профремонту автомобілів за адресою: вул. Довгалівська, 17. Раніше було створено Люботинську автоколону на станції Люботин. Наказом начальника Південної залізниці від 10.06.1961р. з 01.07.1961р. об’єднали Бєлгородську та Харківську автобази в одну – Харківська автобаза №1. Що стало початком об’єднання усіх автобаз залізниці в Дорожню Харківську автобазу Південної залізниці. З 16.02.1962р. до складу Харківської автобази увійшли авторемонтні майстерні станції Харків–Балашовський. Згідно розпорядження Міністерства шляхів сполучення від 17.04.1963р. та на виконання наказу начальника від 21.05.1963р. об’єднали Харківську та Полтавську автобази в одну – Дорожню Харківську автобазу Південної залізниці. У 1963р. на автобазі було 13 підрозділів: Харківська, Полтавська, Основ’янська, Куп’янська, Люботинська, Бєлгородська, Кременчуцька автоколони, а також Лозівський, Гребінківський, Валуйський, Смородинський автогаражі та авторемонтні майстерні, цех профремонту автомобілів. Харківська автоколона знаходилась за адресою: м.Харків, вул. Котлова, 110 в непристосованих приміщеннях. У 1965р. на цій території збудовано гараж. У 1974р. Харківську автоколону, згідно рішення міської влади, перенесено за адресою: м.Харків, вул. Довгалівська,17. Розпорядженням начальника Південної залізниці від 09.02.1971р. усі легкові автомобілі розташували в Дорожній Харківській автобазі. Після об’єднання автобаз у 1961 – 1963р.р. в Дорожній автобазі Південної залізниці рухомий склад складав – 500 одиниць автотранспортної техніки та 40 мотовозів, чисельність працівників була 1200 – 1300 працівників. В зв’язку з незалежністю України від автобази відійшли Бєлгородський та Валуйський авто гаражі. Пізніше, згідно розпорядження начальника Південної залізниці, зі складу вийшли Смородинський, Гребінківський, Люботинський автогаражі та авторемонтні майстерні в м.Люботин. На теперішній час, до складу автобази Південної залізниці входять 5 автоколон: Харківська, Куп’янська, Полтавська, Кременчуцька та цех технічного обслуговування автомобілів.

    На сьогодні СП «Харківська автобаза» займається всіма видами вантажних та пасажирських перевезень, технічним обслуговуванням автомобілів, перевіркою автотранспорту на токсичність.

    До складу СП «Харківська автобаза» входять:

    1. Харківська автоколона:
    Начальник автоколони – Курбатова Олена Іванівна, тел.(057)724-64-67

    2. Основ’янська автоколона:
    Начальник автоколони – Сисоєв Сергій Вікторович, тел.(057)729-27-25

    3. Полтавська автоколона:
    Начальник автоколони – Зозуля В’ячеслав Михайлович, тел.(0532)51-32-70

    4. Кременчуцька автоколона:
    Начальник автоколони – Албаєв Валерій Михайлович, тел.(0536)76-35-25

    5. Куп’янська автоколона:
    Начальник автоколони – Кузьменко Сергій Васильович, тел.945-87-42-33

    6. Дільниця технічного обслуговування:
    Начальник дільниці – Ключко Андрій Ігорович, тел.(057)724-71-69

    www.pz.gov.ua

    Сторінки історії Південної залізниці

    Сторінки історії Південної залізниці

    Історія Південної залізниці розпочинається у другій половині ХІХ століття, коли наприкінці лютого далекого 1868 року було винесено на розгляд проект, а вже на початку березня на ім’я харківського міського голови М. Шатунова з Петербурга надійшла телеграма такого змісту: «Наше клопотання увінчалось успіхом. Відбулось Високе веління про побудову Курсько-Харково-Азовської залізниці. Роботи передбачається розпочати одночасно по всьому шляху. Поздоровляємо місто!». Таким чином було прийнято рішення про будівництво магістралі, яке і розпочалось у травні 1868 року з дільниці Бєлгород–Харків. Вже за рік у травні 1869 харків’яни зустрічали перший поїзд. Регулярний рух за напрямком Курськ–Бєлгород–Харків протяжністю 229 верст було відкрито у липні 1869 року, а ще до кінця того ж 1869 року запрацював і напрямок від Харкова до Ростова протяжністю 538 верст.

    Управління Курсько-Харково-Азовської залізниці знаходилось у Харкові. Його структура була такою: очолював залізницю управляючий, роботою служб керували контори руху, тяги, головного інженера, магазинного відділу, телеграфу. Важливе значення мали канцелярія та розрахунковий відділ. У 1875 році до початкових служб додались служби контролю складання та ремонту колії.

    Друга частина, а особливо кінець XIX століття ознаменувались справжнім бумом залізничного будівництва на Слобожанщині: після Курсько-Харково-Азовської з’являються Харково-Миколаївська та Лозівсько-Севастопольська залізниці. 3 1896 року залізниця отримала назву Курсько-Харково-Севастопольської, а з 1 січня 1907 року на підставі відповідної постанови уряду Курсько-Харково-Севастопольська та Харково-Миколаївська залізниці були об’єднані в одну мережу під загальною назвою Південних залізниць. У 1913 році довжина залізниць, прокладених на укрaїнських землях, що на той час входили до складу Російської імперії, становила більше десяти тисяч кілометрів, при цьому майже половина з них належала Південним залізницям.

    На той час технічна оснащеність залізниці, а також обсяги експлуатаційної та вантажної роботи досягли найвищого рівня за весь дореволюційний період. Покращення експлуатаційних показників було досягнуто за рахунок упровадження нової техніки і передових технологій в усіх галузевих господарствах.

    За роки імперіалістичної й громадянської воєн інфраструктура Південних залізниць зазнала значних руйнувань. Практично не залишилось рухомого складу, а також висококваліфікованих, технічно грамотних кадрів. Для відновлення зруйнованого залізничного господарства, здатного на рівні обслуговувати потреби країни в перевезеннях, було витрачено багато сил і часу. Обсяг вантажних перевезень досяг передвоєнного рівня лише на початку тридцятих років.

    У лютому 1934 року згідно з наказом Наркома шляхів сполучення СРСР відбулось розгалуження Південних залізниць на дві самостійні — Південну та Донецьку.

    У роки перших п’ятирічок на залізниці було побудовано нові станції і вокзали, укладено другі колії, проведено реконструкцію залізничних вузлів, удосконалено технологію перевізних і вантажно-розвантажувальних процесів. На лінію виходили нові локомотиви та вагони, при виконанні ремонтних робіт здійснювалась заміна верхньої будови колії на більш важкі типи рейок. Широко запроваджувались автоблокування, автозчеп, диспетчерська централізація.

    У роки Великої Вітчизняної війни залізничники Південної забезпечували своєчасне підвезення озброєння, боєприпасів, пального і продовольства. Застосовувались нові форми експлуатації рухомого складу, у тому числі організація паровозних колон особливого резерву НКШС, що здійснювали масові перевезення для фронту. Створені на магістралі бронепоїзди комплектувались бригадами залізничників. Саме тому перехідний Червоний прапор Державного Комітету Оборони було передано залізниці на постійне зберігання.

    Багатотисячний загін залізничників брав також безпосередню участь у бойових діях на фронтах війни. За мужність та відвагу, виявлені в боях, 26 залізничників Південної були удостоєні звання Героя Радянського Союзу. За роки німецько-фашистської окупації залізниці було завдано великих збитків — виведено з ладу до 80% колій, 75% мостів, повністю зруйновано паровозні й вагонні депо, засоби сигналізації й зв’язку, системи водо- і енергопостачання, службово- технічні будинки. Незважаючи на всі труднощі, відбудовні роботи на залізниці йшли високими темпами і вже через три роки після закінчення війни Південна вийшла на довоєнний рівень. У післявоєнні роки на магістралі здійснювали відновлення зруйнованого господарства, реконструкцію і будівництво нових станцій, вокзалів, прокладання залізничних шляхів, упровадження нових технічних засобів зв’язку та сигналізації, заміну паровозної тяги на електричну та тепловозну.

    У 1957 році від Харкова до Мерефи пішли перші приміські електропоїзди. Харківська електричка стала початком втілення у життя плану електрифікації Південної залізниці. У 1960–1961 роках було електрифіковано приміські дільниці Люботин–Харків, Харків–Лосєве, Основа–Красний Лиман (Донецької залізниці).

    Починаючи з шістдесятих років минулого століття на залізниці упроваджувалась тепловозна та електровозна тяги, розпочалось укладання колії важкого типу, введено основні виробничі потужності, які забезпечували підвищення пропускної та провізної здатності дільниць залізниці, її станцій та вузлів, розвивалась також і соціальна інфраструктура.

    Як визнання заслуг колективу та у зв’язку зі 100-річчям магістралі в 1969 році Південна залізниця була нагороджена найвищою відзнакою СРСР — орденом Леніна. Протягом сімдесятих — вісімдесятих років минулого століття самовіддана праця її багатотисячного колективу ще неодноразово відзначалась перехідним Червоним прапором переможця соцзмагання міністерства та ради профспілок.

    З розпадом СРСР, долаючи важкі економічні випробування дев’яностих років минулого століття, залізниця змогла стати на шлях розвитку і сьогодні залишається в авангарді впровадження сучасних технологій.

    www.pz.gov.ua

    Регіональна філія "ПІВДЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ"

  • Розміщення рекламних плакатів у рухомому складі пасажирських поїздів дальнього сполучення, формування Харківського, Полтавського та Сумського вагонних дільниць та електро та дизель поїздів місцевого сполучення, формування моторвагонних депо «Харків »,« Люботин »і « Полтава ».


    Розміщення рекламних плакатів в рухомому складі електро та дизель поїздів місцевого сполучення


  • Поширення друкованої рекламної продукції (журналів, газет, буклетів, листівок) на столиках у вагонах пасажирських поїздів і в електро та дизель поїздах підвищеної комфортності.


    Поширення друкованої рекламної продукції в електро та дизель поїздах підвищеної комфортності


  • Розповсюдження рекламних матеріалів під час продажу проїзних документів через каси та VIP-зали залізничних вокзалів.



  • Трансляція рекламних роликів на відеосистемах у регіональних та денних швидкісних поїздах формування Харківського, Полтавського та Сумського вагонних дільниць.


    Трансляція рекламних роликів на відеосистемах в регіональних і денних швидкісних поїздах


  • Розміщення рекламної інформації на внутрішніх і зовнішніх рекламних конструкціях, які знаходяться у власності регіонального філіалу «Південна залізниця», а також установка рекламних конструкцій замовників на території та об'єктах Південної залізниці:


    • на вокзалах, станціях залізниці і на прилеглій до них території;


    • на залізничних переїздах;


      Розміщення рекламної інформації на залізничних переїздах


    • на шляхопроводах;


      Розміщення рекламної інформації на шляхопроводах


    • на будівлях і спорудах підприємств залізниці та прилеглої до них території, які розташовані в межах міста Харкова та обласних центрів, що обслуговуються регіональною філією «Південна залізниця»


      Розміщення рекламної інформації на будівлях і спорудах підприємств залізниці та прилеглої до них території


    • Розміщення рекламної інформації на електронних табло у вигляді біжучого рядка, які розташовані в салонах вагонів пасажирських поїздів.


      Розміщення рекламної інформації у вигляді біжучого рядка Розміщення рекламної інформації у вигляді біжучого рядка


    • Розміщення рекламних плакатів біля вікон кас, довідкових бюро та інших місць обслуговування пасажирів на вокзалах і станціях регіональної філії «Південна залізниця».

      Розміщення рекламних плакатів біля вікон кас Розміщення рекламних плакатів біля вікон кас, довідкових бюро та інших місць обслуговування пасажирів


    • Розміщення рекламної інформації на Інтернет - сайті регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ "Українська залізниця".

  • www.pz.gov.ua

    Отправить ответ

    avatar
      Подписаться  
    Уведомление о